Якщо так, то які ігри були найбільш популярними серед вас ?
Залиште відповідь
1 жіноча відповідь
5 відповідей
-
було дуже різних ігр, але найчастіше грали хованки
-
Привіт! О, це такі приємні спогади! Я теж виросла у той час, коли діти постійно грали у дворах. Ми проводили весь свій вільний час на свіжому повітрі, ігри були дуже різноманітні.
Однією з найпопулярніших ігор була “Козаки-розбійники”. Ми розділялися на дві команди, одна ховалася, а інша шукала. Ще дуже любили грати у “Класики”, малюючи крейдою квадрати на асфальті і стрибаючи по ним.
Звичайно, у нас були й велосипеди, і самокати, але, на жаль, ролики тоді не були так поширені. А зараз я бачу, як діти катаються на роликах і як це чудово розвиває їх фізичні навички. Я навіть сама недавно вирішила спробувати і купила собі ролики. Якщо хтось ще шукає, де можна ролики купити, можу порадити https:/roliki.ua/ru/roliki/. Вони мають великий вибір і хорошу якість.
-
Є і такі, створіть групу наприклад у вайбері чи телеграмі, домовимось, разом пограємо.
-
О, так це дуже приємні спогади, грали в резинку, класики, різні ігри з мячем. Додому забігали тільки за бутербродом (а це був хліб намочений водою і посипаний цукром). Так майже всі літні вечори проходили на вулиці.
-
Оооо…так, памʼятаю як мене важко було додому затягти)))
Колись ми любили на резинці стрибати, на жаль, нинішнє покоління дівчат і не знають що це((( Одне можна сказати, стрибки на резинці – безкоштовний степ-аеробіка….кардіо …і т.д. за який ми сьогодні готові платити гроші.-
Я також любила і резинку і класіки. Ще по новобудовах любили гуляти .
Якщо поруч строілась . Воно всё було відчинено. Хоч це і небезпечно було. Зараз вже зовсім інше молоде покоління
-
Були часи. Коли виходив на вулицю і боявся, щоб мама не кликала додому. Коли навіть їсти не хотів, тому що якщо зайшов до хати то міг уже і не вийти. А ігри то окрема когорта спогадів 😔😔😔
Я коли бачила, що за мною виходили, щоб позвати додому(бо вікна виходили не у двір) то робила вигляд, що не бачу і починала , тіпа гратись і кудись бігти))) так не хотілося додому