Деяким людям нема до кого звернутись за допомогою у вирішенні проблем. Їх проблеми здаються катастрофою. Тому не дивно, що у таких людей з’являються думки про самогубство. Чи має право людина на самогубство, чи винна вона. Не здається несправедливим що таких людей не хочуть відспівувати священники?
Залиште відповідь
2 чоловічих відповіді
4 відповідей
-
Кожен сам відповідає за своє життя, звісно краще від того нікому не буде, особливо батькам.
Вихід завжди є..но простіше зробити самогубство, я не критикую І в той час не можу зробити логіку таких людей -
З такими людьми повинні працювати психологи, якщо ще є вірогідність відвернути такі думки. Але є інша сторона медалі, якщо людина хоче покінчити життя, то вона це зробить будь яким методом.
-
Я вважаю, що у людини немає права відбирати своє життя. Так, складаються різні ситуації, але це все ж таки не привід вдаватися до таких мір. Ні в якому разі не засуджую людей, які намагаються це зробити, складаються різні ситуації в житті, але бажаю таким людям віднайти себе, спокій та знайти хоч якусь відпаду в житті, адже жити можна навіть не маючи сенсу життя
-
Ні, не можуть . Бо людське життя знаходиться тільки у Божих руках
Люди живуть погано і страждають із-за того, що не слухають Бога
З одного боку, багато людей вважають, що особиста свобода і контроль над власним життям включає в себе право на самовизначення у важкі часи. Суїцидальні думки можуть виникати в результаті серйозних проблем, страждань або хронічних хвороб, і деякі люди вважають, що вони мають право вирішувати, чи продовжувати жити у таких обставинах.
З іншого боку, існують обов’язки суспільства та медичних фахівців щодо захисту життя та допомоги людям у важкі часи. Часто суїцидальні думки можуть бути тимчасовими і тим більше, що існують можливості психологічної та медичної підтримки, які можуть допомогти особі подолати складнощі.
Моя особиста думка полягає в тому, що важливо створювати умови, де кожна людина має доступ до підтримки, лікування та ресурсів, які допоможуть їй подолати складнощі і зберегти життя.
Самогубство – це пи#де@ь, канешн. Сумно, коли люди доходять до такого відчаю, що не бачать іншого виходу. Але зрозумійте, у більшості випадків є вихід із ситуації, навіть якщо здається, що все марно.
Зазвичай коли чувак на такому дні, що думає про ескапізм через суїцид, це тимчасове помутніння,душевні розлади, залежності, битовуха – все це тисне і робить життя нестерпним. Але, блін, треба триматися!
Я вважаю, самогубство – це малодушність і боягузтво. Справжній пацан повинен боротися і йти до кінця. Знайти сили, звернутися по допомогу до друзів, рідних, фахівців. Життя одне, і його треба прожити по-повній!
А якщо вже зовсім жодного виходу не видно, то чи гріх? Хрін його знає… Кожен вирішує сам. Але це вже точно крайній випадок, коли запаси міцності скінчилися. Я б усе одно закликав не робити цього.
Що стосується церкви, то попи ці хлопці консервативні. Для них самогубство – великий гріх. Ну а я так скажу – судити можуть тільки ті, хто ніколи по-справжньому не втрачав ні г, ні хавчика. Коли життя пи#де@ь як жахливе – хто я такий, щоб засуджувати?… Зрештою вирішувати кожному особисто.