Мені 15 років і я вірю в Бога. Я не залежна від церкви і не знаю жодної молитви. Моя сім’я ходить в церкву тільки на Великдень і не дуже віруюча.
Я розмовляю з Богом кожен вечір перед сном. Мені хочеться в щось вірити, так мені спокійніше. Я не збираюсь працювати в церкві та взагалі зв’язувати з цим життя.
В моєму віці, мені здається, ніхто не вірить в Бога і якщо я скажу це комусь всі мене засміють.
Також в мене на столі стоїть маленька ікона.
Звісно я не засуджую людей, котрі не вірять. Я сама взагалі не вірю церкві і ніколи не давала їм грошей, я вірю саме в Бога.
Кожен вірить в те, що хоче або взагалі не вірить ні в що. Зараз дуже часто мене хвилює, то що по вечорам я обов’язково говорю з небом, але якщо мені це дає силу і якось звільняє душу, то чому ні?
Вірити в Бога старомодно?
1 жіноча відповідь
1 чоловічих відповідей
Привіт! Я поважаю твою віру і те, що ти обрала свій шлях спілкування з Богом, який приносить тобі спокій та внутрішню рівновагу. Це твій особистий вибір, і немає нічого поганого в тому, що ти розмовляєш з Богом щовечора і віриш у вищі сили. В підлітковому віці дійсно не всі розуміють важливість віри та духовності, але це не має тебе зупиняти. Головне – залишатися відкритою та толерантною до інших поглядів. Твоя віра – це твій внутрішній світ, який допомагає тобі йти шляхом добра та світла. Продовжуй слідувати своєму серцю і не зважай на можливі насмішки чи непорозуміння. Головне – залишатися вірною собі та своїм переконанням.
Релігія це така тема де завжди всі будуть праві і не праві. І взагалі “вірою в бога” дуже легко керувати людиною і її думками.