Мені 15 років і я вірю в Бога. Я не залежна від церкви і не знаю жодної молитви. Моя сім’я ходить в церкву тільки на Великдень і не дуже віруюча.
Я розмовляю з Богом кожен вечір перед сном. Мені хочеться в щось вірити, так мені спокійніше. Я не збираюсь працювати в церкві та взагалі зв’язувати з цим життя.
В моєму віці, мені здається, ніхто не вірить в Бога і якщо я скажу це комусь всі мене засміють.
Також в мене на столі стоїть маленька ікона.
Звісно я не засуджую людей, котрі не вірять. Я сама взагалі не вірю церкві і ніколи не давала їм грошей, я вірю саме в Бога.
Кожен вірить в те, що хоче або взагалі не вірить ні в що. Зараз дуже часто мене хвилює, то що по вечорам я обов’язково говорю з небом, але якщо мені це дає силу і якось звільняє душу, то чому ні?
Я пропоную вам переглянути це. У цьому дописі згадується огляд того, коли вибрати. Окрім цього, я хочу дещо додати тут:
Якщо ваші…