Чи правильно робить жінка, привчаючи з народження малюка спати біля себе? Як це може відобразитися в майбутньому на відносинах з дитиною і батьком цієї дитини? В минулих поколіннях жінка спала в ліжку з чоловіком, а маля в колисці. Зараз же жінки частіше вкладають дитя поруч. Звичайно, так легше, особливо якщо маля на грудному кормлінні.
Скільки мам. стільки і думок. Згідно сучасних рекомендацій для збереження ГВ потрібні нічні годування. І тому більшість мам вибирають сумісний сон.
А майбутні мами(тобто я) читають і прислухаються. І запамʼятовують усе))
Я притримуюсь правила, щоб дитина спала окремо. 7 місяців на ГВ і мала спить окремо.
Треба мати разум, як потихеньку перекладати дорослішуючу дитину у її особисту кровать
Кожна мама вирішує як краще для неї. Тому що спокійна мама – спокійна дитина. Знаю сімї де чоловіки сплять взагалі в окремі кімнаті.
З одного боку, я розумію бажання матері бути якомога ближче до свого малюка, особливо на перших місяцях життя. Адже це дійсно зручно для годування груддю та заспокоєння дитини вночі. Крім того, спільний сон може сприяти встановленню міцного емоційного зв’язку між матір’ю та дитиною.
Проте, як правильно зазначено в статті, таке звичка може негативно відобразитися на подальших стосунках дитини з обома батьками. Адже дитина може звикнути спати лише з мамою, і потім буде важко приучити її до самостійного сну в окремому ліжку. Це може викликати труднощі і напруження в сімейних відносинах.
На мою думку, оптимальним варіантом було би поєднання спільного сну з дитиною на перших місяцях життя з поступовим привчанням її до самостійного сну в окремому ліжечку.