В мене був хороший друг росіянин. І ця людина справді була мені дуже важливою, в мене були до нього сильні почуття, спілкувались декільна років. Але коли почалась війна, в мене з'явилась ненависть до всього російського, я відчувала велику провину, що так мило спілкуюсь з росіянином, ще й російською. І хоч він і підтримував Україну, я все одно завершила це спілкування. А через деякий час він написав, що вже все зрозумів, і тепер підтримує дії Путіна, що українці дійсно фашисти і ненавидять його тільки через те, що він росіянин. І я відчувала велику провину через це і думала, що це я винна в тому, що він змінив свою позицію. Чи треба було взагалі закінчувати це спілкування?
Фелікс Австрія (Видавництво Старого Лева)
Станіславів кінця ХІХ – початку ХХ століття. Звичайне місто на кресах «щасливої Австрії», в якому живуть, страждають, нероздільно закохуються,…