Політична війна це використання однією із сторін політичних засобів, щоб змусити опонента діяти на підставі власного, ворожого наміру. Характер політичної війни призводить до ослаблення або знищення політичної, соціальної або суспільної волі опонента. Вона може поєднуватися з насиллям, економічним тиском, підривною діяльністю та дипломатією, але її головним аспектом є “використання слів, образів та ідей. Метою політичної війни є зміна думки та дій супротивника на користь власних інтересів держави без застосування військової сили. Такий тип організованого переконання чи примус також має практичний намір – рятувати життя шляхом відмови від насилля з метою досягнення певних політичних цілей. Таким чином, політична війна також передбачає “мистецтво задовольнити союзників і виснажувати противників, об’єднуватись, ізолюючи ворога.
Живучи зараз в Україні, я розумію, що люба війна-це жах! І політична і економічна і справжня, де стріляють. І це все з метою захоплення території фізично, чи захоплення думок людей суспільства через пропаганду або економічне знищення країни і рівню життя людей