Сучасні люди все більше обирають свободу, неважливо в чому: вибір, релігія, робота, відносини. А чи стали ми у сучасному світі більше свободолюбиві ніж були раніше. Релігію нам нав’язували батьки, вибір захоплення піддавався критиці та невдоволенням нашого вибору. Чи можемо ми зараз з впевненістю сказати, що побороли ці нав’язування чогось або когось, і маємо повну свободу дій?
Навязування чогось завжди було у всі часи. Тепер, у нас модно стало все робити як блогери, вони є для більшості людей “взірцем”. Хоча в більшості їхнє “ідеальне” життя є лише картинкою для показу.
Не буде як раніше, зараз для дітей більше свободи, пам’ятаю в дитинстві мене тяжко було з вулиці додому забрати) не було гаджетів і інтернету, точніше гаджети були но ми не сиділи в них цілими днями і більш нічого не було цікаво.. вернутися би назад, тільки час не повернеш..
З одного боку, можна сказати, що зараз у нас набагато більше волі у виборі, ніж було ще кілька десятиліть тому. Релігію, стиль життя, кар’єру і навіть стосунки ми обираємо на власний розсуд, без нав’язування батьків чи суспільства. Умовно кажучи, зараз менше зобов’язань йти по прокладеному маршруту.
Але з іншого боку, чи це означає, що ми дійсно вільні у всьому? Принаймні я не відчуваю, що нічим не обмежений. Все одно на нас тисне вплив реклами, трендів, масової культури. Типу, якщо ти не їздиш на модному авто чи не користуєшся певним гаджетом, то відставний лох. Така собі навічка споживацького суспільства.
Плюс у багатьох сферах діють певні традиції та догми, від яких важко відхилитися. Взяти, наприклад, освіту чи медицину – там крутяться певні правила та підходи, і за їх межі просто так не вийдеш. Або бізнес, який диктує певні норми та обмеження для успіху.
Ще одна річ – ми можемо обирати роботу, але часто доводиться йти не за мрією, а за грошима та вигодами. Тобто знову вибір обмежений зовнішніми факторами.
Звісно, я не маю наївних ілюзій, що колись ми зможемо жити в повній свободі, без жодних рамок. Бо тоді це був би хаос. Але чесно кажучи, відчуття повної свободи у мене немає. Є більше можливостей вибору, ніж раніше, але водночас виникають нові обмеження та умовності.
Так, сьогоднішня залежність від гаджетів просто вражає. Втрачаються цінності і стимулювання до навчання. Діти дивляться на блогерів, які ледь закінчили школу, і не планують ніякого подальшого навчання. І не розуміють для чого навчатися, якщо можна показувати себе і своє життя, а потім рекламувати казино( ви здогадується про кого).
Сучасне життя з гаджетами та комп’ютерними іграми ввело нас у таку залежність, що це просто жах. Люди, а особливо діти /підлітки ,взагалі, не вміють спілкуватися один з одним. Навіть в одній компанії, будуть сидіти в телефонах.
А блогери підсумують на себе , викладаючи своє життя в інсті, наприклад. Що також є залежність